Одеська шаблістка Олена КРАВАЦЬКА поділилася з нашими читачами першими емоціями після перемоги на Олімпійських іграх. Втомлена, але щаслива… (Фото: Париж. Олена КРАВАЦЬКА, зліва з Аліною КОМАЩУК)
– Олено, що відчуваєте зараз?
– Ну, ось прямо зараз я відчуваю, що я дуже голодна (сміється). Звісно, я щаслива, але ще не можу повірити, що це правда. Начебто в мене є медаль, але я ще не вірю, що ми це зробили, що я можу сказати, що я олімпійська чемпіонка.
– А що відчували в той момент, коли Ольга зробила переможний удар.
– У мене, напевно, були сльози. Я просто в це не вірила і побігла її обіймати. Я в шоці була. І все.
Це неможливо. Це щось неймовірне! Unbelievable!
– З яким настроєм виходили на командний турнір? Після особистих Ви казали, що повбиваєте всіх… Після такого, скажемо так, не дуже вдалого завершення особистого турніру.
Головний спонсор олімпійських новин із Парижа – компанія «Таніт Груп»
– Так, я на це сподівалась і дуже хотіла. Але по результату було взагалі не так.
І я відчувала всередині, що не йде в мене, що взагалі не мій день. І я взагалі не та, яка була в особистих. І мені здається, що я дуже перегоріла.
Так і не змогла, на жаль, не змогла зібрати себе в купу.
– На третій бій у італійок вийшла Ірен Веккі? Що вона такого запропонувала, що Ви не змогли з нею впоратися?
– Нічого вона не запропонувала такого, просто я дуже поспішала. Я не була сфокусована і все.
Я програвала сама собі, а не їй. І все.
– Наступний бій з японками. Наскільки складно було з ними? Аліна говорила перед Олімпіадою, що доволі незнайома команда
– Ми з ними фехтували перший раз у цьому сезоні, але були впевнені, що зможемо в них виграти.
Були, звісно, переломні моменти, але ми подолали їх, справлялися з ними.
– Кому Ви хотіли б присвятити цю перемогу?
– Ну, звісно, в першу чергу, моєму головному вболівальнику – моєму синові. І, звісно, Україні.
– Олено, що далі?
– Не знаю. Подивимось.
Влад ЄФІМОВ, спеціально для “Одеса-спорт” iз Парижа
Источник: odessa-sport.info